Встає над світом щире сонце вранці І землю гріє променем ясним. А я іду по світу в вишиванці. Я — українець! І горджуся цим.
Вперше це свято відзначили у 2006 році, коли студентка Чернівецького національного університету запропонувала своїм одногрупникам прийти на заняття у вишитих сорочках. Ініціативу підтримали і викладачі та студенти всього навчального закладу. Кілька років свято відзначалося лише у стінах університету, а потім ця традиція поширилася і по інших містах України.
День української вишиванки не має постійної дати – щороку він відзначається у третій тиждень травня. У 2022 році свято випадає на 19 травня .
Українська вишита сорочка – це не просто елемент гардеробу, а й потужний оберіг. Здавна слов'яни використовували льон та конопляне полотно, червоні та чорні нитки. Також мало значення і те, для кого шиється сорочка – для дівчинки, хлопчика, жінки чи чоловіка, а може, для воїнів. Історики стверджують, що українці споконвіку вишивали такі сорочки, "зачаровуючи" їх на здоров'я, удачу чи любов.
Під час створення вишиванки важливо враховувати значення орнаменту:
- ромб – символ родючості, поліпшення добробуту сім'ї;
- квадрат - баланс, гармонія, удача та порядок;
- спіраль – циклічність часу, символ змін;
- сварги (нагадують половину цифри 8) - сила духу;
- восьмикінцева зірка - символ возз'єднання чоловічого та жіночого начал, посилює інтуїцію;
- хрести - захист від темних сил, гармонія та духовне просвітлення;
- калина - безсмертя роду та довголіття сім'ї;
- ромашка - символ кохання та юності;
- маки - потужний захист від зла, наближення до виконання бажань. У нашій школі проведено онлайн-заходи до Дня Вишиванки.
