Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів смт. Оратів
Оратівський район, Вінницька область
Освітній портал оратівського району Підписатися на новини
27 Лютого 2021 р

Як розпізнати стресовий стан підлітків

Підлітки, як і дорослі, переживають стреси. Проте молоді люди часто не володіють необхідними навичками для того, щоб упоратися з ними. Коли стрес стає занадто інтенсивним або тривалим, він перетворюється на стан, що іноді називають «токсичним» стресом, наслідки якого можуть тривати все життя.

Коли наш організм піддається стресу, у ньому відбувається гормональний сплеск і зростає рівень кортизолу. При цьому підвищується частота дихання й серцебиття та сповільнюються такі другорядні процеси, як травлення та імунна відповідь. Таку реакцію часто називають ефектом «бий, біжи або замри».

Нормальний стрес може бути корисним, допомагаючи підліткам підготуватись до майбутніх труднощів, таких як випускні іспити або співбесіда при прийомі на роботу. Але вплив «токсичного» стресу може призвести до депресії, почуття тривоги й появи залежностей, а також до фізичних проблем зі здоров'ям у дорослому житті, таких як хвороби серця й захворювання печінки.

У Центрі розвитку дитини в Гарвардському університеті ділять стреси на три категорії.

Позитивний стрес – це нормальна й важлива частина здорового розвитку. Приклади ситуацій, які можуть викликати позитивний стрес: перший день у школі, запрошення на побачення, усна доповідь або виступ на творчому вечорі.

Допустимий стрес – це більш серйозна та тривала форма стресу. Він виникає в результаті таких проблем і подій, як смерть бабусі чи дідуся, стихійне лихо, серйозна хвороба або травма. Якщо в сім'ї панують доброзичливі, теплі стосунки з дорослими людьми, вони допомагають молодій людині адаптуватись, пом'якшують фізичний вплив такого стресу й допомагають організму відновитись ще до появи згубних наслідків. Як правило, потрібен час, щоби заспокоїтись й відновитись від наслідків допустимого стресу.

«Токсичний» стрес супроводжує сильні, часті та/або тривалі нещастя, наприклад, фізичне або емоційне насильство, відсутність турботи, забуття, економічні труднощі або сімейні проблеми, такі як зловживання алкоголем чи психічні захворювання в сім'ї. Але, мабуть, найбільш вагомим стресовим чинником є відсутність довірливих взаємин дитини-підлітка з дорослими людьми, які могли б допомогти йому ефективно впоратись із таким стресом.

«Токсичний» стрес призводить до тривалої активації систем реагування на стрес, не даючи людині часу, щоб розслабитись і відновитись. Такий стан може призвести до порушень у розвитку мозку й негативно вплинути на здатність підлітка вчитись і функціонувати у школі, а також на його здатність вибудовувати довірливі, міцні взаємини. Але якщо хоча б один з батьків буде послідовно підтримувати турботливі, сприятливі стосунки з дитиною, цього вже буде достатньо, щоби більшість реакцій на стрес були позитивними або допустимими.

Визначаючи рівень стресу вашого підлітка, враховуйте такі стресові фактори.

  • Зміни тіла та прийняття його фізичних змін.

  • Примус носити певний одяг, використовувати косметику або носити прикраси.

  • Зміни у взаєминах або проблеми у стосунках з однолітками та/або батьками.

  • Вимоги до успішності або оцінок (наприклад, провал на іспиті).

  • Напружені стосунки або проблеми в сім'ї, такі як розлучення батьків або вживання алкоголю.

  • Безпека й насильство в суспільстві.

  • Фінансові проблеми.

  • Хвилювання із приводу майбутнього або при підготовці до вступу у вищий навчальний заклад.

  • Цькування (булінг), негативні думки або почуття, а також усе, що призводить до зниження самооцінки.

  • Примус експериментувати з наркотиками або алкоголем.

​Іноді батькам важко визначити, чи знаходиться їх підліток у стані стресу і в якій мірі. Дослідження показують, що менше 50% дітей розмовляють зі своїми батьками про свій стан стресу. Нижче наведені ознаки того, що ваш підліток надмірно пригнічений.

  • У нього немає часу на суспільне життя або він надто перевантажений заняттями у школі, спортом, роботою і т. п.

  • Йому часто доводиться пізно лягати спати, щоб виконати домашнє завдання.

  • Він використовує фрази, які свідчать про його перевантаження, такі як «Я ніколи не зможу все це закінчити!».

  • Перегинає палицю у прагненні до досконалості.

  • У підлітка з'являються фізичні симптоми стресу, такі як головний біль, болі в животі, м'язах або перевтома.

  • Він відсторонюється від сім'ї, друзів та улюблених занять.

  • З'являється дратівливість або вибухи гніву.

  • Дитина сумує та/або часто плаче або в її очах стоять сльози.

  • Переживає почуття безнадії або відсутність мотивації («Який у цьому сенс?»).

  • Часті прояви паніки, тривоги та знервованості.

  • Погано спить.

  • Переїдає або недоїдає.

  • З'являються труднощі при концентрації уваги.

  • Уживання алкоголю та/або наркотиків чи участь у заняттях з високим ступенем ризику (наприклад, в екстремальних видах спорту або статеве життя, не використовуючи контрацептиви).

​Батьки можуть допомогти своїм підліткам, відстежуючи можливі стресові фактори й уважно слухаючи все, що каже дитина. Приділяйте час систематичним бесідам з підлітком один на один – так ви дасте йому впевненість у тому, що він завжди може розраховувати на вас. Важливо також допомагати дитині вибудовувати здорові взаємини з однолітками та іншими дорослими. І останнє, але не менш важливе: необхідно на власному прикладі демонструвати підлітку позитивні навички управління стресом.

Стежачи за тим, щоби підліток не був перевантажений, батьки можуть запропонувати йому різні позитивні заняття, такі як прогулянки в парку, прослуховування музики та інші заспокійливі вправи, які допомагають полегшити стресовий стан. Сміх і фізична активність – це також надійні способи зняття стресу. Крім того, допомагайте вашій дитині бачити події в перспективі (наскільки важливим буде її поганий результат на тесті з математики через п'ять років).

Коли підліток починає відчувати стрес, ви можете допомогти пом'якшити його наслідки, навчаючи його методів релаксації, включаючи глибоке дихання, розслаблення м'язів і позитивну візуалізацію. Ви також можете усунути багато стресових факторів, проявляючи до вашого підлітка позитивне ставлення й висловлюючи щиру похвалу за успіхи. Коли ви чуєте, як ваш підліток негативно висловлюється про себе та свої можливості, перенаправляйте його, вказуючи на його позитивні якості.

Стрес є частиною життя незалежно від нашого віку. Необхідно вчитись пом'якшувати його за допомогою звичок здорового способу життя й міцних взаємин.

 
 
 
 

Особливості виховання і навчання

                                  

                                 

                                  

 

Попередження підліткового суїциду




 

Як поводитись з дітьми-агресорами

   

Як слід поводитися з булерами – тими, хто проявляє агресію чи знущається з інших дітей. Учитель має побачити в агресорі дитину, яка потребує уваги, підтримки і турботи з боку дорослого. Це потребує зусиль від учителя, проте матиме свої плоди.

ЗРОБІТЬ булера вашим особистим помічником на один день, надайте цій ролі важливості і в той самий час поясніть, що це є велика відповідальність. Протягом дня доручайте дитині різні завдання (навіть такі, що змусять дитину взаємодіяти зі своєю «жертвою»). При цьому обов’язково навчайте дитину чомусь новому, спілкуйтеся з нею, пояснюйте й діліться думками.

ЗАПРОПОНУЙТЕ дітям зіграти у «вгадай емоцію». При цьому емоції будете пропонувати ви, а діти намагатимуться або показати їх без слів, або, навпаки, передати через інтонацію.

РОЗІГРАЙТЕ ситуації булінгу (і протидії йому) за допомогою лялькового театру, де булер і його жертва на якийсь з моментів можуть «помінятися місцями». Важливо, щоб при цьому не принижувалась гідність жодної зі сторін.

ОБЛАШТУЙТЕ, за можливості, у класі «живий куточок», де буде мешкати тварина, яка потребуватиме догляду. У певні дні місяця таким доглядачем ставатиме булер.

НАДІЛЯЙТЕ булера ролями, що розвиватимуть його соціальні навички. Нехай він стане лідером групи, яка має запропонувати 7 способів, як вивчити уроки швидше, або «молодшим вчителем», який має навчити свого однокласника (або групу дітей) чомусь, у чому сам успішний.

ДАВАЙТЕ можливість дитині задовольнити потребу в залежності та піклуванні, навчайте її інструментам безпечного та цивілізованого задоволення потреб у перемогах.

       Діти побилися: що робити батькам жертви та педагогу

ХТО НЕСЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОБИТТЯ ДИТИНИ?

– Якщо дитину побили вдома, на вулиці, у магазині, громадському місці – відповідальність за її здоров’я та поведінку несуть батьки або опікуни.

– Якщо дитина перебуває у школі, садку – відповідальність несе педагог та адміністрація освітнього закладу.

– Якщо дитина відвідує екскурсію у позашкільний час – керівник чи заступник керівника екскурсійної групи.

ЯКУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НЕСЕ ДИТИНА ЗА ПОБИТТЯ?

Згідно з Законом «Про охорону дитинства», це може бути цивільно-правова, адміністративна та навіть кримінальна відповідальність.

ЯКУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НЕСЕ ШКОЛА ЧИ ДИТСАДОК, ДЕ ПОБИЛИСЬ ДІТИ?

Коли учень чи вихованець перебуває на території освітнього закладу, відповідальність за його життя та здоров’я несе класний керівник та керівництво закладу. Якщо це урок з якогось предмету, то відповідальність лягає на вчителя, який проводив урок.

Учитель зобов’язаний захищати учнів від насилля, у тому числі психологічного. Проте коли у школі сталася бійка між учнями, учителя можна звинуватити лише у бездіяльності в тому разі, якщо він бачив конфлікт та не вжив заходів, а безпосередня провина лежатиме на учасниках бійки та їхніх батьках.

Якщо конфлікт розпочався на очах у вчителя, це означає, що він погано виконує свої обов’язки. А за це передбачене дисциплінарне стягнення.

ХТО МАЄ РОЗІБРАТИСЯ В СИТУАЦІЇ?

Шкільні конфлікти – це компетенція заступника директора школи з виховної роботи. Саме він має розібратися в обставинах та викликати батьків.

ЯКУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НЕСУТЬ ДІТИ ЗАЛЕЖНО ВІД ВІКУ?

16 років. Починаючи з 16-річного віку підлітки відповідають за нанесення:

– легких тілесних ушкоджень (штраф до 50 неоподаткованих доходів громадян/ громадські роботи до 200 годин/ виправні роботи до 1 року. Якщо через заподіяну шкоду потерпілий отримав травму або частково втратив працездатність, покарання буде суворішим: штраф у розмірі 50-100 неоподатковуваних доходів громадян/ громадські роботи 150–240 годин/ виправні роботи до одного року/ арешт до півроку/ обмеження волі на строк до двох років);

– середніх тілесних ушкоджень (виправні роботи до 2 років/ обмеження або позбавлення волі до 3 років. Якщо напад відбувався з метою залякати потерпілого або його сім’ю, через расову, релігійну чи національну дискримінації – позбавлення волі на 3–5 років).

– тяжких тілесних ушкоджень, а також катувань та побоїв (позбавлення волі на строк 5–8 років. Якщо дії призвели до особливих мук або вчинялися кількома особами, термін може бути збільшений до 7-10 років).

14 років. Починаючи з 14-річного віку підлітки відповідають перед законом за нанесення середніх і тяжких тілесних ушкоджень.

Якщо неповнолітні не досягнули віку, з якого настає кримінальна відповідальність, за їх діяння відповідатимуть батьки (штраф від 100 до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян). Якщо батьки злісно не виконують свої обов’язки, їх можуть покарати обмеженням або позбавленням волі на строк від 2 до 5 років.

11-14 років. Діти 11-14 років мають неповну дієздатність та не несуть відповідальність за завдання шкоди іншому неповнолітньому. Якщо були нанесені тяжкі ушкодження, до адміністративної відповідальності притягнуть батьків.

До дітей цього віку можуть бути застосовані заходи виховного характеру, які повинен призначити суд:

– обмеження варіантів проведення вільного часу;

– передання під нагляд відповідальних за дітей дорослих;

– відправлення дитини до спеціального навчально-виховного закладу.

ЯК ДОВЕСТИ ФАКТ БІЙКИ?

Батькам або опікунам постраждалого слід обов’язково звернутися до судово-медичного експерта, щоб зафіксувати факт побоїв.

ЩО РОБИТИ БАТЬКАМ ПОСТРАЖДАЛОЇ ДИТИНИ?

1 Подати заяву на ім’я директора закладу освіти. Адміністрація закладу зобов’язана вжити заходів для протидії таких випадків, залучити шкільного психолога.

2 Повідомити про випадок органи опіки та піклування. Вони повинні вести нагляд за порушенням прав неповнолітніх громадян.

3 Подати заяву про побиття в управління освіти. Там мають створити спеціальну комісію, яка повинна провести розслідування та перевірити методи роботи вчителя. Після завершення розслідування повинен бути задокументований висновок.

Якщо шкоду було завдано дитині навмисне, слід звертатися до правоохоронних органів.

 

                               Профілактика самогубств

10 вересня - Всесвітній день запобігання самогубствам.

Кількість самогубств у світі зростає щороку. В Україні статистика також невтішна. Особливо вразливими категоріями є діти та підлітки. Лише минулого року до Національної поліції України надійшло 226 повідомлень про скоєні самогубства та спроби суїциду серед підлітків.

Ось кілька кроків, завдяки яким ви можете запобігти небезпеці:

 

Дитина має почуватися з вами на рівних, як з другом/подругою. Це дозволить встановити довірчі, чесні стосунки.
Зосередьте увагу на почуттях дитини, дозвольте їй розповісти про свої проблеми, якими смішними вони б вам не здавались.

Автоматический альтернативный текст отсутствует.

 

Логін: *

Пароль: *