Оратівський ліцей Вінницького району Вінницької області
Оратівська громада, Вінницька область
Освітній портал оратівського району Підписатися на новини
22 Травня 2024 р

Поради педагогам

Дбаємо про ментальне здоров'я.

Згідно з визначенням ВООЗ, ментальне здоров'я – це стан щастя та добробуту, в якому людина реалізує свої творчі здібності, може протистояти життєвим стресам, продуктивно працювати та робити внесок у суспільне життя. Це означає, що ментальне здоров'я об'єднує здоровий дух та психіку людини із соціальним складником.

Ментальне здоров'я – це не лише відсутність розладів, а й внутрішні ресурси для того, аби активно жити, реалізувати свої здібності, працювати, піклуватися про інших, пам'ятаючи й про себе. Ментальне здоров'я є невід'ємною частиною щасливого життя. 

На допомогу педагогам навчально-методичний посібник з психології “Як ти? Уроки для школярів (10-14 років)” https://nus.org.ua/.../dlya-osvityan-dostupnyj.../...

Як вчителю підтримати себе та дітей під час війни?

Під час війни освітянам доводиться опановувати нові навички, аби зробити освітній процес безпечним для дітей. Та слідкувати за власним емоцінним станом,адже вчитель - важлива  частина безпеки дитини.Формула безпеки дитини - це безпечне середовище+ безпечний дорослий. Реалізувати цю формулу допоможе посібник ''Сміливі навчати. Практичний порадник з подолання професійних труднощів під час війни для освітян''. У ньому можна знайти: 

- як вчасно побачити прояви психологічної травми і допомогти;

- як вчителю піклуватися про власнийтпсихоемоційний стан;

- як подбати про психологічний комфорт дитини в освітньому середовищі

 

Дистанційне навчання дітей з ООП

Тривожні думки: рекомендації щодо самодопомоги.

Звідки приходять погані думки? Вони — паростки складних ситуацій та травмувальних подій. До того ж це ментальне "бадилля" має вдосталь добрива з негативних оцінних суджень сторонніх та власних гірких помилок. По суті, погані думки є відлунням негативного досвіду — як свого, так і чужого. Крім того, одна з особливостей пам'яті — зберігати спогади про невдачі довше, ніж про успіх.

Тобто сама собою наявність поганих думок є абсолютно нормальним явищем. Але тільки в тому разі, коли вони — як хмарки на емоційному небосхилі. Промайнули й щезли. Та іноді погані думки стають нав'язливими. Вони здатні псувати сон, впливати на здатність розсудливо міркувати, працювати й загалом вести активне життя.

Найчастіше негативні переживання посилюються після сильного стресу або на тлі емоційного вигорання. Ці стани наразі характерні для майже кожного з українців через війну.

Перший дзвіночок — надмірна наявність у думках чи навіть висловлюваннях слів-маркерів, які вказують на перебільшення масштабів катастрофи: "усі", "завжди", "ніколи", "нікому", "нічого".

Загалом для роботи із тривожними думками рекомендуємо використовувати такий алгоритм:

1. Опишіть ситуацію, що викликає у вас занепокоєння.

2. Перерахуйте тривожні думки, які виникають щодо цієї ситуації.

3. Розташуйте ці думки за ступенем вірогідності відповідності реальній ситуації (від більш реальних до менш реалістичних).

4. Придивіться до думок, в яких є високі шанси на втілення в житті. Подумайте, на які життєві обставини ви в змозі вплинути?

5. Складіть план дій: що будете робити в разі розвитку подій за найгіршим і найкращим сценарієм.

6. Знайдіть та запишіть думки, які додають сил, ресурс, надію на позитивний результат.

Аналізуючи тривожні думки, важливо усвідомити, що це лише думки, а не реальність.

Якщо вам складно об'єктивно оцінити проблему — спробуйте побачити її очима іншої людини (батьків, друга, публічної людини, яку ви поважаєте).

 

Ознаки та симптоми стресу у дітей.

Різні типи стилів навчання.

"Як вчити та навчатися в умовах війни"

Як убезпечити себе і тих, про кого піклуємося? Як створити сприятливі умови для навчання та розвитку в умовах воєнного часу? Саме для впровадження такого супроводу Всеукраїнська благодійна організація «Український фонд «Благополуччя дітей» у межах проєкту Ради Європи «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні, Фаза ІІІ» розробила П’ять Правил Стійкості Педагога.  Ці правила допоможуть подолати труднощі, що перешкоджають якісному навчанню та взаємодії безпосередньо в класі, авдиторії в онлайн- чи офлайн-форматі. Можливо, їх дотримання і не входить до переліку посадових обов’язків учителя чи викладача, але саме зараз наші вихованці, окрім академічних знань, потребують присутності дорослого, який Згуртовує, Супроводжує та Убезпечує.

 

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТА МЕДІАГРАМОТНІСТЬ»

Практичні кейси(1-4 клас)

  Це перше видання в Україні, що розкриває питання безпеки життєдіяльності та медіаграмотності в умовах воєнного часу для учнівства 7-9 років. Кейси спрямовані на формування навичок безпечної поведінки, розвиток вміння критично сприймати медіаконтент, міркувати, аналізувати, робити висновки, аргументувати власну думку, знаходити і оцінювати необхідну інформацію.

Збірка містить 10 кейсів і розрахована на вчительок та вчителів, які прагнуть урізноманітнити свої заняття, зробити їх більш вжитковими для учнів, й розвивати практичну медіаграмотність.

 

 

Психологічні хвилинки, розроблені фахівцями психологічної служби у системі освіти України.

    З метою стабілізації психоемоційного стану здобувачів освіти та їх налаштування на освітню діяльність, створення емоційно сприятливої робочої атмосфери доцільно проводити психологічні хвилинки,  які проводяться практичним психологом, соціальним педагогом чи вчителем.  Регулярне виконання «психологічних хвилинок» у зручний час та при слушній нагоді допоможе здобувачам освіти ставати спокійнішими, врівноваженішими, а також дасть змогу краще зрозуміти свої почуття. Рекомендовано проводити їх зранку, проте вчитель має сам визначити, коли і в який час потрібно провести «психологічну хвилинку».

 

Базові навички турботи про себе і інших

Стрес — це нормальна реакція на ненормальну, кризову ситуацію. Кожна людина може переживати стрес, але його симптоми часто залишаються непоміченими.

Кожна людина може переживати стрес, але його симптоми часто залишаються непоміченими. Таких реакцій на стрес безліч, і вони можуть з’являтися в кожного з нас у певний момент.

Довідник «Базові навички турботи про себе та інших» буде корисним для людей, які зазнають впливу стресу, себто для всіх нас. Ви дізнаєтесь, як застосовувати навичку дбати про себе та як допомогти іншим відчути підтримку.

                                  

Психологічна допомога

Щоб допомогти дітям витримати психологічну напругу, Дитячий фонд ООН UNICEF Ukraine, ГО «Рух Олександра Педана Junior разом із дитячою сімейною психологинею Світланою Ройз пропонують учителям під час дистанційного навчання проводити руханку #спільно_дбай, дотримуючись техніки безпеки.
Саме зараз українці відчувають силу та згуртованість. Саме зараз усі потребують стійкості, щоб витримати напругу і допомогти впоратися з нею дітям.
Механізм стресу тілесний – людям важливо впливати на тіло, щоб воно могло допомогти нервовій системі. Тому важливо бути дбайливими до себе і до інших. Перебуваючи у стані стресу, люди стають нечутливими до базових потреб, тому важливо носити з собою воду, нагадувати собі та дітям робити будь-які рухи, виконувати дихальні вправи та вправи із заземлення і розтягування (потягування). Руханки, спів, нагадування про потреби, піклування про безпеку. І нагадування – ми разом і спільно все подолаємо.

Руханка Подбаємо про своє психологічне здоров'я

 

Психологічні рекомендації педагогам
«Як уникнути погіршення психологічного стану та
«емоційного вигорання» під час дистанційного навчання»

   Як ви ставитесь до роботи, яку треба брати додому і робити щодня допізна, а ще й у вихідні та у відпустці? І ні, не лише в період дедлайнів і не тому, що ви працюєте віддалено або через те, що робота - ваша любов і пристрасть.
Йдеться про щодня й понаднормово - за рахунок сну, відпочинку, спілкування з родиною, розваг, спорту, сніданку та вечері...
Працюючи дистанційно ми втрачаємо баланс між роботою та особистим життям. Зникають рамки робочого дня, вечір із родиною перетворюється у вечір з ноутбуком і новим завданням. Так непомітно ми виснажуємося і вже не в змозі контролювати свій емоційний стан. Це шкодить, в першу чергу, нам і нашому оточенню: дітям, нашій половинці. Тому, щоб уникнути «емоційного вигорання», працюючи вдома, слід дотримуватися певних правил розпорядку та організації.
1. Візьміть собі за правило заводити будильник для того, щоб контролювати час, не пересиджувати за роботою біля комп'ютера. Дозвольте собі працювати за таймером від «сигналу» до «сигналу». За дзвінком вимикайте все та ідіть відпочивати.
2. Обов'язково робіть повноцінні обідні перерви. Не забирайте в себе можливість відпочити, переключитися з робочих завдань на турботу про себе і близьких. Тим більше, що шкідливо одночасно їсти і займатися розумовою діяльністю.
3. Проговорюйте спірні питання, які вас хвилюють по телефону з колегами, так ви уникнете непорозумінь і негативу, які можуть виникнути в ході роботи.
4. Обов'язково складайте список завдань на день і дотримуйтеся його. Якщови виконуєте якесь велике завдання, діліть його на кілька днів. По мірі виконання ставте позначки і ви будете бачити свій прогрес.
5. Вмійте бути ледачим! Проблема педагогів у тому, що вони розвивають бурхливу діяльність, але забувають думати про себе. Пам'ятайте: думати про себе - ваш головний обов'язок.
6. Хваліть себе самого тричі на день: вранці, вдень і ввечері. Застосовуйте таку магічну формулу самонавіювання:"Я - чудовий педагог: мене діти слухаються, батьки мене поважають, адміністрація мене поважає".
7. Плануючи робочий день, обов'язково виділяйте час для емоційного відпочинку. Так, обідню перерву можна із користю для здоров'я провести під музичний супровід, перегляд сімейного фото.
8. Варто впорядкувати власні думки та бажання. Не слід хапатися за все й одразу в гонитві за примарним результатом або похвалою керівника.
9. Відомо, що саме фізична активність додає сил та енергії, покращує сон. На рівні психіки, фізичні вправи вдосконалюють здатність до планування та прийняття рішень, покращують настрій, знижують рівень тривоги та стресу,підвищують самооцінку. На біохімічному рівні, фізична активність стає природним джерелом для хімічних речовин мозку. Таким чином у мозку збільшується рівень серотоніну, ендорфінів тощо. Між станом тіла й розумом
є тісний зв'язок. Ні за яких обставин не можна нехтувати повноцінним сном,адже тільки в цей час мозок відпочиває та накопичує енергію на наступний день.

 

Поради «Як уникнути синдрому
«професійного вигорання»

- Будьте уважні до себе: це допоможе своєчасно помітити перші симптоми  втоми.
- З'ясуйте, що саме вас тривожить та зачіпає за живе.
- Припиніть шукати в роботі щастя або порятунку.
- Знаходьте час не тільки на робоче, а і на приватне життя.
- Припиніть жити життям інших. Живіть своїм власним. Не замість людей, а разом з ними.
- Якщо вам дуже хочеться комусь допомогти або зробити за нього роботу,запитайте себе: чи так це йому потрібно? Може, він впорається  сам?
- Сплануйте свій день.
- Робіть «тайм-аути». Для забезпечення психічного та фізичного благополуччя дуже важливо відпочивати від роботи та інших навантажень.
- Навчіться керувати своїми емоціями.
- Відмовтеся від думки, що у вас щось не вийде. Якщо ви думаєте так, то це може стати істиною, оскільки ви самі переконаєте в цьому інших.
- Усміхайтеся, навіть якщо вам не дуже хочеться.
- Робіть фізичні вправи не менше 30 хвилин на день.
- Вмійте сказати "НІ".
- Вживайте вітаміни.
Дуже важливо навчитися керувати своїми думками та емоціями. Варто пам'ятати: має значення не те, що з нами відбувається, а те, як ми це сприймаємо.
На формування усвідомлення своєї вартості, позитивного сприйняття свого «Я», розвиток почуття самоповаги спрямована психологічна вправа «Мій портрет у променях сонця» (візуалізуєте свій портрет у променях сонця).
Дуже допомагає справитися з виснаженням, поганим настроєм арт-терапія. Це спосіб, який не має протипоказань та підходить кожному.
Малюйте наприклад, щось красиве - квіти, натюрморт, пейзаж з картинки чиз натури.

 

Медіація - крок до примирення.

Медіація – це процедура врегулювання спору (конфлікту) шляхом переговорів сторін цього спору (конфлікту) за допомогою одного або кількох нейтральних неупереджених посередників (медіаторів), які мають відповідну підготовку, навички та викликають довіру у обох сторін конфлікту.

16 листопада 2021 , Верховна Рада прийняла Закон "Про медіацію" (проєкт № 3504). Закон визначає правові засади та порядок проведення медіації як позасудової процедури врегулювання конфлікту (спору), принципи медіації, статус медіатора, вимоги до його підготовки та інші питання, пов'язані з цією процедурою.

Психологічний клімат 

1. Організація загальних колективних справ, спільних переживань:

  • Колективні привітання з днем народжен­ня учнів.
  • Вираження щирого співчуття від імені кла­су в дні сумних подій, хвороби, невдач.
  • Спільні поїздки-екскурсії пам'ятними місцями, походи.
  • Спільне відвідування концертів, вистав.
  • Спільне проведення святкових днів.

2. Уміння вчителя формувати гуманні взаєми­ни з учнями.

Сигнал вашої доброзичливості — добра усмішка, привітність. Ви не маєте наголошува­ти на різниці в соціальному статусі, віці між со­бою й учнем, висловлюйте свої розуміння доб­розичливо, у формі поради. Вмійте уважно і зацікавлено слухати учнів.

Враховуйте індивідуальні особливості шко­ляра (запальність, мовчазність, вразливість, зам­кнутість), його стан у цей момент, його ставлен­ня до вас.

Умійте вислухати людину, особливо в хви­лини напруженого нервового стану, що виник у результаті певних неприємностей, непоро­зумінь. Зберігайте «секрети», довірча бесіда по­требує обережності, делікатності.

Шанобливо ставитеся до думки інших лю­дей (ви можете помилитися). Намагайтеся пе­реконувати, не поспішайте використовувати права.

Намагайтеся відгукнутися про учня доб­рим словом, якщо він цього заслуговує. Схва­лення діє сильніше, ніж осуд. Врахуйте, що схва­лювання тих самих людей, протиставлення їхніх успіхів вадам інших сприяє поганому ставлен­ню до них усього класу.

Критика за формою і змістом має орієнтува­тися на шанобливе ставлення до людей. Нама­гайтеся повчати наодинці, говоріть конкретно про випадок поганої поведінки. До дитини став­теся справедливо, поважаючи її гідність, тому будьте стриманими, не переходьте на крик і злість, намагайтеся не загрожувати, застосову­вати суворі заходи. Покажіть дитині, що ви віри­те в неї.

Ефективна організація роботи з учнями

Мегамозок: що треба знати про діяльність мозку, щоб ефективно організувати роботу з учнями

 

                                               https://osvitanova.com.ua/ckeditor_assets/pictures/4559/content_Sagittalnij_razrez_golovnogo_mozga_cheloveka.jpg

Якщо наш мозок – за твердженням учених – надпотужний комп’ютер, то чому ми забуваємо номери телефонів, важливі дати чи не можемо вивчити нову тему? Ні, не варто списувати все на спадковість, лінь, обсяг інформації чи невдале розташування зірок. Насправді ми просто не завжди знаємо, як правильно використовувати ресурси, що має наш мозок. А для цього достатньо просто розуміти, які процеси відбуваються у нашому «персональному комп’ютері».

Ми всі – візуали

Саме так! Мозок краще сприймає візуальну інформацію, а 50% усіх його ресурсів використовують саме зоровий канал сприйняття інформації. Цей феномен називають ефектом переваги образу. Науково доведено, що людина за один раз здатна запам’ятати близько 2500 зображень, а точність їх подальшого відтворення становить 90%. Навіть тексти мозок сприймає, перш за все, як картинки, де кожна літера – окреме зображення.

Тобто, якщо ви хочете, щоб ваші учні добре запам’ятали нову тему, то додайте більше зображень! Адже працювати лише з текстовою чи усною інформацією учням буде складніше. А тим, хто хоче досягти разючого результату, варто пам’ятати, що ми приділяємо більше уваги тим речам, які рухаються. Отже, використовуйте анімацію!

Ми краще сприймаємо інформацію «в цілому»

Чи звертали ви увагу на те, що під час сприйняття нової інформації деякі учні губляться у великому масиві отриманих даних? Це цілком нормально. Справа у тому, що, коли мозок отримує нову інформацію, вона автоматично співвідноситься з уже наявною. Все зовсім незнане? У такому випадку обробка даних потребує значно більшого часу.

Щоб полегшити сприйняття, варто пов’язувати нові теми з уже вивченими. До речі, у цьому випадку дуже зручно малювати діаграми: в центрі загальний концепт, а навколо нього – додаткові факти та деталі.

Сон та харчування впливають на роботу мозку

Думаєте, що для того, аби запам’ятати великий обсяг нової інформації, необхідно цілодобово сидіти над підручниками? Звісно, ні, адже саме повноцінний сон є запорукою вдалого засвоєння матеріалу, а от його нестача може призвести до страшних наслідків. Більше того, недосипання може звести нанівець усі старання щось вивчити. Тому добре висипатися просто необхідно. Єдине, що дозволено, – повторити матеріал перед сном, адже відпочинок підвищує продуктивність мозку.

Їжа також здатна покращити роботу мозку та поліпшити процес навчання. Але, звісно, не будь-яка. Лікарі радять надавати перевагу продуктам, багатим на вітаміни, мікроелементи та жирні кислоти рослинного походження. Особливо важливо, аби організм отримував достатньо магнію, фосфору, кальцію, заліза та цинку. А ще краще – вживати вітаміни!

Запам’ятати легше, якщо інформація чергується

Не варто одразу намагатися дати учням вичерпні теоретичні знання з певної теми. Щось вони, звісно, запам’ятають, але якщо не буде практики, то все це марно. Найбільш вдалим варіантом буде мікс нового матеріалу та тренування навичок, які він має розвивати. Так, під час вивчення іноземної мови не треба акцентувати увагу лише на говорінні, необхідно також тренувати аудіювання та письмо.

Тим, хто грає на музичних інструментах, легше

Гра на музичних інструментах дуже корисна не тільки тому, що дає можливість розвинути природні здібності, а ще й тому, що може бути тренажером для мозку. Регулярні заняття сприяють утворенню нових нейронних зв’язків, а це, у свою чергу, сприятливо впливає на здатність до запам’ятовування. Численні дослідження свідчать, що музиканти легше сприймають нову інформацію та без проблем згадують її за потреби. Ви можете і самі перевірити це твердження, простеживши за учнями, які додатково займаються музикою.

Наш мозок – приголомшливий. І не варто думати, що він не здатний вивчити чи сприйняти щось нове. Це не жорсткий диск, інформація зберігається в усій структурі мозку, а кожен нейрон може утворювати до 20 тисяч зв’язків з іншими. 

 

Захистіть себе від себе

Учителю, як нікому, треба берегти та зміцнювати нервову систему. Постійні стресові ситуації на роботі, пошук порозуміння з учнями, а після роботи ще й треба знайти фізичні та моральні сили на домашнє господарство та спілкування з родиною… Як за таких умов зберегти ясність думки, гарний настрій і бажання посміятись?

Американець доктор Брегг протягом усього свого життя доводив, що людина може прожити довго і при цьому залишатись молодою. Завдяки своїй системі очищення організму він прожив до 94-х років, а помер унаслідок нещасного випадку. Брегг, окрім голодування й особливої системи харчування, також досліджував уплив емоційного стану на здоров’я людини. Зокрема він звернув увагу на зв’язок між емоціями людини та зміцненням і захистом її нервової системи. Ось деякі з його порад для зміцнення нервової системи:

  1. Перестаньте контролювати власний настрій. Гарний настрій – річ занадто крихка, і вберегти його неможливо. А ось неконтрольований настрій допоможе додати неприємності й вам, і оточуючим.
  2. Частіше сваріться. Після активних суперечок, які, як правило, починаються під час дружньої бесіди, досить часто з’являються безмежна ненависть і гіркота. Рідко хто вміє сперечатись по-дружньому, без збудження, тому намагайтесь дискутувати якнайчастіше.
  3. Замикайтесь у собі. Ніколи не кажіть іншим про свої хвилювання. Якщо виникло якесь непорозуміння з оточуючими, не намагайтеся знайти спільну мову, пояснити що-небудь. Ображайтесь доти, доки супротивник не зрозуміє свою помилку й не приповзе до вас на колінах.
  4. Намагайтесь узятися за якнайбільшу кількість справ і виконати їх бездоган%4 тим поганим, нещасливим, що з вами коли-небудь траплялось чи відбувається зараз. Спробуйте відчути задоволення від пригадування нещастя та горя, яке було у вашому житті. Зрозумійте самі й дайте зрозуміти оточуючим, що ви – найнещасніша людина у світі, і цьому нічим не можна зарадити. Не контролюйте емоції, коли вам погано.Якщо людині, яка вам небайдужа, важко, підтримайте її в думці, що краще вже ніколи не буде, що все може бути ще гірше. Прислухайтесь до тих, хто вам співчуває, – самостійно ви свої проблеми не розв’яжете.
  5. Переймайтесь кожною вартою уваги дрібницею. Якщо для інших це не має значення – це їхня справа. Тривале хвилювання чудово забирає нервові сили, тому опиратись труднощам буде складно. Але ж це нам і не потрібне! Хвилюйтесь, аби задовольнити гордість, марнославство, зарозумілість. Переймайтесь поганою й неприпустимою поведінкою дітей – своїх і чужих, неприємну погодою, запізненням на автобус…
  6. Нехай ваш настрій залежить від того, що відбувається навкруги. Завжди можна пожалітись на незручну подушку, неповагу дітей, невдячність рідних, нерозуміння з боку колег. Звичайно ж, розуміти всі ці поради треба з точністю до навпаки. Намагайтесь працювати над собою, своїм ставленням до життя. Тоді ви не тільки захистите свою нервову систему, а і зміните власне життя на краще. Посміхайтесь частіше й будьте здорові!

Як розпізнати стресовий стан підлітків

Підлітки, як і дорослі, переживають стреси. Проте молоді люди часто не володіють необхідними навичками для того, щоб упоратися з ними. Коли стрес стає занадто інтенсивним або тривалим, він перетворюється на стан, що іноді називають «токсичним» стресом, наслідки якого можуть тривати все життя.

Коли наш організм піддається стресу, у ньому відбувається гормональний сплеск і зростає рівень кортизолу. При цьому підвищується частота дихання й серцебиття та сповільнюються такі другорядні процеси, як травлення та імунна відповідь. Таку реакцію часто називають ефектом «бий, біжи або замри».

Нормальний стрес може бути корисним, допомагаючи підліткам підготуватись до майбутніх труднощів, таких як випускні іспити або співбесіда при прийомі на роботу. Але вплив «токсичного» стресу може призвести до депресії, почуття тривоги й появи залежностей, а також до фізичних проблем зі здоров'ям у дорослому житті, таких як хвороби серця й захворювання печінки.

У Центрі розвитку дитини в Гарвардському університеті ділять стреси на три категорії.

Позитивний стрес – це нормальна й важлива частина здорового розвитку. Приклади ситуацій, які можуть викликати позитивний стрес: перший день у школі, запрошення на побачення, усна доповідь або виступ на творчому вечорі.

Допустимий стрес – це більш серйозна та тривала форма стресу. Він виникає в результаті таких проблем і подій, як смерть бабусі чи дідуся, стихійне лихо, серйозна хвороба або травма. Якщо в сім'ї панують доброзичливі, теплі стосунки з дорослими людьми, вони допомагають молодій людині адаптуватись, пом'якшують фізичний вплив такого стресу й допомагають організму відновитись ще до появи згубних наслідків. Як правило, потрібен час, щоби заспокоїтись й відновитись від наслідків допустимого стресу.

«Токсичний» стрес супроводжує сильні, часті та/або тривалі нещастя, наприклад, фізичне або емоційне насильство, відсутність турботи, забуття, економічні труднощі або сімейні проблеми, такі як зловживання алкоголем чи психічні захворювання в сім'ї. Але, мабуть, найбільш вагомим стресовим чинником є відсутність довірливих взаємин дитини-підлітка з дорослими людьми, які могли б допомогти йому ефективно впоратись із таким стресом.

«Токсичний» стрес призводить до тривалої активації систем реагування на стрес, не даючи людині часу, щоб розслабитись і відновитись. Такий стан може призвести до порушень у розвитку мозку й негативно вплинути на здатність підлітка вчитись і функціонувати у школі, а також на його здатність вибудовувати довірливі, міцні взаємини. Але якщо хоча б один з батьків буде послідовно підтримувати турботливі, сприятливі стосунки з дитиною, цього вже буде достатньо, щоби більшість реакцій на стрес були позитивними або допустимими.

Визначаючи рівень стресу вашого підлітка, враховуйте такі стресові фактори.

  • Зміни тіла та прийняття його фізичних змін.
  • Примус носити певний одяг, використовувати косметику або носити прикраси.
  • Зміни у взаєминах або проблеми у стосунках з однолітками та/або батьками.
  • Вимоги до успішності або оцінок (наприклад, провал на іспиті).
  • Напружені стосунки або проблеми в сім'ї, такі як розлучення батьків або вживання алкоголю.
  • Безпека й насильство в суспільстві.
  • Фінансові проблеми.
  • Хвилювання із приводу майбутнього або при підготовці до вступу у вищий навчальний заклад.
  • Цькування (булінг), негативні думки або почуття, а також усе, що призводить до зниження самооцінки.
  • Примус експериментувати з наркотиками або алкоголем.

​Іноді батькам важко визначити, чи знаходиться їх підліток у стані стресу і в якій мірі. Дослідження показують, що менше 50% дітей розмовляють зі своїми батьками про свій стан стресу. Нижче наведені ознаки того, що ваш підліток надмірно пригнічений.

  • У нього немає часу на суспільне життя або він надто перевантажений заняттями у школі, спортом, роботою і т. п.
  • Йому часто доводиться пізно лягати спати, щоб виконати домашнє завдання.
  • Він використовує фрази, які свідчать про його перевантаження, такі як «Я ніколи не зможу все це закінчити!».
  • Перегинає палицю у прагненні до досконалості.
  • У підлітка з'являються фізичні симптоми стресу, такі як головний біль, болі в животі, м'язах або перевтома.
  • Він відсторонюється від сім'ї, друзів та улюблених занять.
  • З'являється дратівливість або вибухи гніву.
  • Дитина сумує та/або часто плаче або в її очах стоять сльози.
  • Переживає почуття безнадії або відсутність мотивації («Який у цьому сенс?»).
  • Часті прояви паніки, тривоги та знервованості.
  • Погано спить.
  • Переїдає або недоїдає.
  • З'являються труднощі при концентрації уваги.
  • Уживання алкоголю та/або наркотиків чи участь у заняттях з високим ступенем ризику (наприклад, в екстремальних видах спорту або статеве життя, не використовуючи контрацептиви).

​Батьки можуть допомогти своїм підліткам, відстежуючи можливі стресові фактори й уважно слухаючи все, що каже дитина. Приділяйте час систематичним бесідам з підлітком один на один – так ви дасте йому впевненість у тому, що він завжди може розраховувати на вас. Важливо також допомагати дитині вибудовувати здорові взаємини з однолітками та іншими дорослими. І останнє, але не менш важливе: необхідно на власному прикладі демонструвати підлітку позитивні навички управління стресом.

Стежачи за тим, щоби підліток не був перевантажений, батьки можуть запропонувати йому різні позитивні заняття, такі як прогулянки в парку, прослуховування музики та інші заспокійливі вправи, які допомагають полегшити стресовий стан. Сміх і фізична активність – це також надійні способи зняття стресу. Крім того, допомагайте вашій дитині бачити події в перспективі (наскільки важливим буде її поганий результат на тесті з математики через п'ять років).

Коли підліток починає відчувати стрес, ви можете допомогти пом'якшити його наслідки, навчаючи його методів релаксації, включаючи глибоке дихання, розслаблення м'язів і позитивну візуалізацію. Ви також можете усунути багато стресових факторів, проявляючи до вашого підлітка позитивне ставлення й висловлюючи щиру похвалу за успіхи. Коли ви чуєте, як ваш підліток негативно висловлюється про себе та свої можливості, перенаправляйте його, вказуючи на його позитивні якості.

Стрес є частиною життя незалежно від нашого віку. Необхідно вчитись пом'якшувати його за допомогою звичок здорового способу життя й міцних взаємин.

 

 

Як поводитись з дітьми-агресорами    

Як слід поводитися з булерами – тими, хто проявляє агресію чи знущається з інших дітей. Учитель має побачити в агресорі дитину, яка потребує уваги, підтримки і турботи з боку дорослого. Це потребує зусиль від учителя, проте матиме свої плоди.

ЗРОБІТЬ булера вашим особистим помічником на один день, надайте цій ролі важливості і в той самий час поясніть, що це є велика відповідальність. Протягом дня доручайте дитині різні завдання (навіть такі, що змусять дитину взаємодіяти зі своєю «жертвою»). При цьому обов’язково навчайте дитину чомусь новому, спілкуйтеся з нею, пояснюйте й діліться думками.

ЗАПРОПОНУЙТЕ дітям зіграти у «вгадай емоцію». При цьому емоції будете пропонувати ви, а діти намагатимуться або показати їх без слів, або, навпаки, передати через інтонацію.

РОЗІГРАЙТЕ ситуації булінгу (і протидії йому) за допомогою лялькового театру, де булер і його жертва на якийсь з моментів можуть «помінятися місцями». Важливо, щоб при цьому не принижувалась гідність жодної зі сторін.

ОБЛАШТУЙТЕ, за можливості, у класі «живий куточок», де буде мешкати тварина, яка потребуватиме догляду. У певні дні місяця таким доглядачем ставатиме булер.

НАДІЛЯЙТЕ булера ролями, що розвиватимуть його соціальні навички. Нехай він стане лідером групи, яка має запропонувати 7 способів, як вивчити уроки швидше, або «молодшим вчителем», який має навчити свого однокласника (або групу дітей) чомусь, у чому сам успішний.

ДАВАЙТЕ можливість дитині задовольнити потребу в залежності та піклуванні, навчайте її інструментам безпечного та цивілізованого задоволення потреб у перемогах.

       Діти побилися: що робити батькам жертви та педагогу

ХТО НЕСЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОБИТТЯ ДИТИНИ?

– Якщо дитину побили вдома, на вулиці, у магазині, громадському місці – відповідальність за її здоров’я та поведінку несуть батьки або опікуни.

– Якщо дитина перебуває у школі, садку – відповідальність несе педагог та адміністрація освітнього закладу.

– Якщо дитина відвідує екскурсію у позашкільний час – керівник чи заступник керівника екскурсійної групи.

ЯКУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НЕСЕ ДИТИНА ЗА ПОБИТТЯ?

Згідно з Законом «Про охорону дитинства», це може бути цивільно-правова, адміністративна та навіть кримінальна відповідальність.

Логін: *

Пароль: *